- замовити
- [замо/виетие]
-о/ўл'у, -виеш; нак. -о/ў, -о/ўтеи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
замовити
Смотреть что такое "замовити" в других словарях:
замовити — див. замовляти … Український тлумачний словник
замовити — див. замовляти … Словник синонімів української мови
замовити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
замовляти — замовити етн. (за народними віруваннями виліковувати хвороби, заліковувати рани за допомогою замовляння, чаклування), примовляти, примовити, відвертати, відвернути, відшіптувати, відшептати, вишіптувати, вишептати … Словник синонімів української мови
загварити — замовити, заказати щось, натякати на щось … Лемківський Словничок
замовлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до замовити 1), 2). || замо/влено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
перезамовляти — я/ю, я/єш, недок., перезамо/вити, влю, виш, док., перех. Замовити повторно, змінити замовлення … Український тлумачний словник
позамовляти — я/ю, я/єш, док. 1) перех.Замовити все чи багато чого небудь. 2) перех. і без додатка, етн. Заговорити від чого небудь лихого, від хвороби і т. ін. усіх чи багатьох; зробити невразливим до якої небудь загрози, небезпеки все чи багато чогось … Український тлумачний словник
заказати — кажу, жеш, Вр. Замовити, об явити. Штефан заказав сой танец оберок … Словник лемківскої говірки
замовец — вця, ч. Рс. Той, хто замовляє що небудь. замовити, влюю, вюєш, Рс. Доручити кому небудь у наперед визначений час виготовити, доставити або виконати щось … Словник лемківскої говірки
